Весь травень для керівника нашого відділу християнської етики Аркадія Сльози пройшов у поїздках. Разом із братом з церкви вони декілька разів вивозили людей із гарячих точок сходу і півдня України.

Із Запоріжжя забирали жінок із дітьми та багатодітні сім’ї, які самотужки виїхали з окупованих територій. Одного разу це були дві сім'ї, у кожній по п'ятеро дітей: в Івана й Ольги п’ятеро синів віком від 1,5 до 12 років, а в Олександра та Ірини — п’ятеро донечок від 2 до 14 років.

Після перепочинку в м. Кам`янське (Дніпропетровщина) багатогодинна дорога з пасажирами на захід України на рідну Рівненщину. Потрібно подолати близько 900 км, тому виїзд зазвичай о 6:30. Цілий день за кермом. Дуже виручає, коли є водій-напарник. Рушійною силою усіх поїздок є молитва Церкви Христової.

У травні пасажирами Аркадія були мешканці Соледара Донецької обл. та Попасної Луганської обл.

На фото біля Аркадія подружжя Андрія і Ольги з донькою Софією. Андрій працював на шахті, де видобували сіль, червону – йодовану і синю – кам'яну. Грав за місцеву соледарську футбольну команду «Артемсіль». Вони розповіли, що тиждень тому місто Сєверодонецьк бомбили фосфорними бомбами, сусідній Соледар накрив сивий туман, було важко дихати, а потім усі дерева пропали, повністю зчорніли …

Брати познайомилися з військовослужбовцем Костею з Черкащини. Наші привезли його з Бахмута в Дніпро в госпіталь. Стан Кості критичний: туберкульоз легенів та онкозахворювання шлунка. Він вдячний Богові і братам за допомогу й просить молитися за нього, оскільки в цій лікарні не лікують онкохворих, але й перевести в профільний заклад не можуть через туберкульоз. Виходить замкнене коло. Надія лише на Бога!

Наприкінці травня Аркадій з Сергієм знову поблизу передової. Добре чути, як неподалік працює артилерія. Люди кажуть, що останніми днями стало набагато більше обстрілів. Відповідно збільшилася кількість біженців, і Господь послав допомогу! Колоною автобусів приїхала велика команда віруючих з Німеччини, Англії, Швейцарії та Ізраїлю.

Тоді ж зустріли знімальну групу CNN, поспілкувалися з військовослужбовцями, побачилися з волонтерами з братньої церкви «Джерело життя» м. Здолбунова.

Аркадій побув ще й у ролі перекладача, коли у великому пасажирському автобусі сестра Емілі з Німеччини розповідала біженцям про Божу любов до людей, виявлену в Ісусі Христі. А брат Ярів з Єрусалима в іншому автобусі розповідав людям Євангелію. Він молився і просив людей повторювати молитву за ним, а потім благословляв людей, щоб ніхто з них не загинув ні фізично, ні духовно!

Аркадій запропонував лідеру цієї групи, братові Мартіну з Ганновера, подарувати дітям біблійні розмальовки, молоді – «Біблії для тебе», дорослим — книжки Вільгельма Буша «Ісус — наша доля».

Скільки ж радості й полегшення, коли гуркіт передової залишається позаду й втомлені дорогою люди нарешті можуть зупинитися в нашій місії в Рівному, на християнській базі в Заліссі чи в інших закладах Рівненщини, які відчинили свої двері для прийому біженців!

Знайдіть нас у соціальних мережах: hopetopeople