Дякуємо що ви стоїте в молитовному проломі поряд із нами!

Брати нашої місії і церкви в м. Рівне зв’язалися з церквою в селі під Києвом. Вирішили вислати від нас 5 молодих братів, які тимчасово поселяться там, щоб утворити центр відправки біженців в західний регіон України та організувати підвіз гуманітарної допомоги. Моліться, будь ласка, щоб цей задум вдалося максимально втілити, щоб проїзд залишався відкритим, і ця спільна справа послужила на спасіння ще багатьох життів.

Благайте Господа, щоб Він повелів війні завершитися, скоротив дні лиха в Києві, Харкові, Маріуполі, Сумах, Чернігові, Миколаєві і багатьох малих містах і селах уздовж кордону з Росією і забрав важку руйнівну зброю нападаючих, яка безжально нищить будівлі та розстрілює мирних людей!

Моліться, щоб Бог зберіг під Своїми крилами водіїв нашої місії і церкви та їхніх пасажирів, які щоденно курсують смертельно небезпечними маршрутами.

Сьогодні ми дізналися, що загинув наш брат у Христі служитель Ірпінської Біблійної Церкви Анатолій Бережний 26 років, який спільно з нами рятував біженців. Він допомагав людям переходити розбомблений міст в селі Романівка, коли в спину їх наздогнав мінометний вогонь ворога. Співчуваємо його дружині Діані та рідним…

Моліться за Божі Жнива, які відбуваються зараз в народі: душі навертаються до Живого Спасителя!

Моліться за прозріння та спасіння, хоча б деяких із тих невіруючих людей, котрих російський режим безжально щодень тисячами (!) відправляє в топку пекельного вогню.

Історія однієї людини… Це дві жіночки знайшли тимчасовий прихисток в нашій місії в м. Рівне. Вони стали подругами під час війни. Ліворуч Наталія – ходила в православну церкву. Бачила протестантську церкву неподалік, але друзі говорили їй погане про цих людей. А під час цієї війни саме «протестанти» їй і допомогли. Вона дуже вдячна і вражена добрим ставленням до неї.

На її вулиці почався сильний обстріл і заїхали танки. Вона бігла і чула вибухи з усіх сторін та автоматну чергу позаду себе. Там на вулиці залишилась подруга Наталії , вона не знає, що з нею стало, тому дуже переживає і просить молитись.

Син Наталії в грудні закінчив служити на строковій службі, а тепер його забрали на війну. Йому тільки 22 роки… Наталія планувала, що скоро буде няньчити онуків, а зараз молить Бога, хоч би син залишився живим. Тяжко їй… Переживає… Вона розуміє що від фізичної загибелі її визволив Сам Бог, бо ніхто інший не зміг би. Вона планує їхати закордон і каже, що завжди буде намагатися допомагати протестантам в їх роботі для біженців. Каже, що ці події змінили її цінності і пріоритети.

Знайдіть нас у соціальних мережах: hopetopeople