Щиро дякуємо вам за постійні молитви, допомогу, підтримку, яку ви надаєте нам в цей скрутний час! Служіння евакуації потерпілих із зон бойових дій не припиняється. Останніми днями окреслилося два напрямки поїздок наших водіїв-добровольців: маріупольський і чернігівський.

Для поїздок в Чернігів ми тісно співпрацюємо з осередком в с. Крюківщина під Києвом в церкві «Дім Миру», де тимчасово мешкає невелика рівненська команда, а також з великими київськими церквами «Храм Миру» та «Алмаз». Відправка автомобілів організовується від «Храму миру». Нашими провідниками є київські брати, до яких в автоколону приєднуються також і співробітники нашої місії. В цьому служінні допомагає наш співробітник і пастор однієї з молодих церков Маріуполя Станіслав Колпаков. В один бік везуть їжу, питну воду, гуманітарну допомогу, а в інший бік зголоднілих, немитих, замерзлих і переляканих пасажирів, котрі не перестають дякувати за чудо визволення.

Серйозною перешкодою стало вчорашнє зруйнування автомобільного моста через річку Десна, який сполучав дорогу з Києва на Чернігів. Проте це не зупинило нові спроби наших братів шукати спосіб допомоги втікачам з цього міста. І в той же день ми відправили три машини в розвідувальну поїздку. Брати змогли вивезти людей, які переправилися через міст для пішоходів. Але невдовзі ми дізналися, що й цей міст зруйнований. Будь ласка, моліться разом з нами, щоб замість нього якнайшвидше була облаштована понтонна переправа. Люди у відчаї через тривалу відсутність електрики, тепла, мобільного зв’язку, постійних обстрілів та браку питної води й продуктів харчування. Навіть саме існування багатьох людей в Чернігові знаходиться в небезпеці. Як ми вже згадували, мирне населення намагається вибратися з міста пішки

В Кам’янському на базі церкви нашого Об’єднання «Дім Агапе» (пастор Сергій Тимофєєв) ведеться робота по доставці постраждалих із міста Маріуполь, які зуміли дістатися в Запоріжжя або інші населені пункти. Дехто виїхав також на власному легковому транспорті. На фото видно, що автівки з Маріуполя відразу кидаються в очі своїм зовнішнім виглядом: на них залишилися сліди обстрілів.

Сьогодні саме повертаються наші мікроавтобуси, які доставили гуманітарну допомогу й паливо і тепер везуть в м. Рівне людей з Чернігова та з Маріуполя.

Найстаршою біженкою, яку брати цими днями вивезли з Чернігова – була бабуся 96 років, яка в юності пережила Другу світову війну, а наймолодшою, напевно, стала новонароджена дівчинка Ангеліна. На момент подорожі їй було три тижні. Дитя народилося 24 лютого в перший день війни, під час обстрілів. Із родзалу породілля з немовлям просто побігли в бомбосховище де й перебували до самої евакуації …

А ми не перестаємо дякувати нашому дорогому Господу, Який дає бажання братам ризикувати життям заради спасіння ближніх, Який дає сили матерям, дружинам і дітям очікувати вдома повернення наших водіїв, Який ставить Свій захист від поранень і загибелі, Який продовжує спасати приречених на смерть руками Своєї Церкви на землі. 

Молимося, щоб Бог дав нам усім бути небайдужими, мужніми, безстрашними заради Нього. Молимося, щоб Церква була Церквою і щоб Ісус в Своїй милості подарував вічне спасіння тим, кого врятували, обігріли, нагодували, кому розповіли Добру Новину.

Знайдіть нас у соціальних мережах: hopetopeople