Метою християнської місії «Надія — людям» є вплив на суспільство через поширення християнських цінностей. Поряд із місіонерською та просвітницькою діяльністю ми, в міру можливостей, надаємо допомогу людям, які постраждали від війни.

У нашому розпорядженні є заміська база неподалік м. Рівне. Від початку повномасштабної війни на цій базі ми надаємо тимчасовий притулок та харчування вимушеним переселенцям. Особливу подяку висловлюємо БФ «Менонітський центр», який значною мірою підтримує це служіння.

Не так багато місць компактного проживання переселенців надають їм такі можливості, які мають мешканці нашої заміської бази «Залісся». Тут люди постійно чують євангельську звістку: під час ранкових молитовних зустрічей, на заняттях з вивчення Біблії для всіх охочих, а також у щоденному побутовому спілкуванні з персоналом бази. Ми помічаємо поступові зміни у світогляді наших підопічних. За можливості деякі з них із радістю відвідують богослужіння в церкві «Община Доброго Пастиря» м. Рівне.

На сьогодні на базі живе 60 соціально незахищених людей із Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Переважно це люди похилого віку, немічні, люди з інвалідністю або ті, хто втратив роботу, а їхнє житло було повністю зруйноване чи перебуває на окупованій території. Вони не мають куди повертатися і їм надзвичайно складно розпочати життя «з нуля» на новому місці.

Здебільшого це вдови пенсійного віку, які не мають рідних, щоб про них подбати. Наприклад, наша сестра у Христі Валентина — вдова, яка увірувала в Ісуса Христа у 70 років під час обстрілів у рідній Донецькій області. Вона змушена була переховуватися в підвалі напівзруйнованого будинку, а потім, завдяки пастору своєї церкви та волонтерам, виїхала в безпечніше місце. Її син на війні, а дочка і неповнолітній онук хоч і поряд з нею, але такі ж бездомні, які потребують допомоги.

Євдокія – вдова, 68 років. Війна застала її в Харкові, де вона 13 діб ховалась від обстрілів у підвалі. Поруч були віруючі сусіди – подружжя віком 80+, разом вони молилися, вирішували побутові питання виживання, підтримували одне одного. Коли сусіди у відчаї наважилися переїжджати до дітей на Рівненщину, Євдокія впросила їх взяти і її із собою. Так вона потрапила до «Залісся», за що дуже вдячна.

Серед наших підопічних є також вдова, яка доглядає свою стареньку маломобільну матір. Є літня подружня пара, яка втратила єдиного сина, а їхній будинок зруйнувала ракета. Є брат, який опікується своєю незрячою сестрою. Є самотня мати з двома синами, які мають інвалідність через психічний розлад.

Оскільки наша заміська база спочатку була збудована для проведення літніх дитячих таборів (велика централізована кухня, спільні санвузли на поверх, кімнати на 8-9 осіб з двоповерховими ліжками), умови там не підходять для тривалого проживання людей похилого віку, а тим більше сімей. Тому вже кілька років ми власними силами поступово ведемо реконструкцію окремого будинку на 5 кімнат, у якому вимушені переселенці могли жити більш автономно. Це наша молитовна потреба.

Ми постійно перебуваємо в пошуку підтримки для цих людей. Також служимо їм транспортом, коли виникає потреба поїхати до лікарні чи державних установ для оформлення документів. Ми відвідуємо підопічних у лікарнях, а також мали досвід організації похорону двох людей похилого віку, які боролися з онкологічними захворюваннями, та ще однієї людини з хворобою Альцгеймера.

Молимося і просимо вас молитися разом із нами, щоб ці люди, позбавлені земного дому, через наше служіння змогли вірою прийняти Ісуса Христа та здобути вічний, небесний Дім.

Якщо ви маєте таку можливість і Святий Дух спонукає вас, закликаємо долучатися фінансовими пожертвами до служіння милосердя з метою поширення Царства Божого серед людей, які постраждали від війни в Україні.