Співробітники нашої місії Вячеслав Артерчук та Аркадій Сльоза могли здійснити чергову поїздку на Донеччину, для того щоб відвезти гуманітарну допомогу військовим, які захищають нашу країну на Авдіївському і Бахмутському напрямках.
Наші співробітники мають зустрічі з чоловіками різних професій, більшість з яких були мобілізовані, або добровільно пішли на військову службу на початку війни.
На цьому фото зустріч з директором притулку для неповнолітніх з Рівненської області. До війни наш працівник Аркадій з командою волонтерів часто відвідували цей притулок і проводили там біблійні заняття та надавали допомогу дітям, позбавленим батьківського піклування. Тепер Сергій В. на фронті. Вячеслав і Аркадій приїхали з Рівного, щоб підбадьорити його, передати малюнки від вихованців притулку, а також привезли допомогу, яку дбайливо зібрали церкви Хмельницької та Рівненської області, учні шкіл, громадські організації. Наприклад, у маленькому селі Демківці Хмельницької області група жінок регулярно виготовляє домашні вареники, пиріжки, соління, які в замороженому вигляді розфасовують у пластикові контейнери. Ці продукти встигають доїхати 1000 км неушкодженими, а на позиціях солдати можуть розігріти цю їжу і хоч зрідка насолодитися справжніми домашніми стравами.
Також наші співробітники привезли консерви, їжу швидкого приготування, прості побутові речі, такі як от змінна спідня білизна, шкарпетки, сухий душ і вологі серветки. Це велика радість, оскільки в польових умовах у солдатів далеко не завжди є можливість для регулярного миття, прання, сушіння одягу. В останні поїздки також дуже просили привезти хоч якісь засоби від комарів, тому що в окопах в лісі укуси комах стали справжньою проблемою. Також дуже тішаться воїни, коли їм передають з мирної території солодощі та різні смаколики.
З багатьма військовими наші співробітники за останні півроку встигли потоваришувати, і зараз дружні стосунки дозволяють вислухати переживання і біль військових, підбадьорити їх, помолитися за них та разом із ними, оскільки перебування на передовій є важким моральним випробуванням і психологічною травмою для будь-якої людини.
Для зустрічі з нашими співробітниками і отримання гуманітарної допомоги представники різних бригад виїжджають по двоє-троє людей в обумовлене місце в м. Покровськ та в м. Краматорськ, куди допускають цивільних. Там вони почергово мають коротке спілкування з військовими з декількох підрозділів. Серед них є члени християнських церков, а також капелани.
Цього разу перша зустріч була з хлопцями, які служать під Авдіївкою.
Олександр з Тернополя та Олександр з Київщини сьогодні вранці потрапили під мінометний обстріл. Бог зберіг їх! Вони щиро радіють зустрічі з нашими працівниками. Останні три ночі мерзли у свіжих, але дуже холодних і вологих окопах. Для них приїзд волонтерів — це можливість ненадовго згадати мирний час і побути серед звичайних людей…
Тарас – наш брат у Христі, студент Рівненського біблійного коледжу, а тепер солдат. Позицію, на якій півроку тому вони чергували, нещодавно розбомбили, там загинули двоє воїнів… Хлопці втомлені, але відваги і надії не втрачають.
Руслан з Покровська і Влад з Краматорська служать в іншій бригаді. Обоє молоді хлопці, чиє життя тільки розпочинається, один і другий утворили сім’ї цього 2023 року. Цього разу вони були дуже засмучені, тому що два дні тому їхній командний пункт вороги підірвали керованою авіабомбою і багато побратимів загинуло…
Геннадій і Юрій приїхали на зустріч найбільш змучені і засмучені з-під Бахмута. Три дні тому їхній підрозділ потрапив під жахливий танковий обстріл, вижили п’ятеро. До небезпечного місця бойового чергування їм треба добиратись 6 км під обстрілами. Зараз їхнє основне завдання якимось чином забрати з поля бою тіла загиблих побратимів…
Також зустрілися із земляками з окремого батальйону «Полісся» (з Рівненської області). Командир взводу Михайло просив набори ключів для ремонту транспорту, тому що ремонт потрібно робити постійно! Біля нього Анатолій, який тільки повернувся з госпіталя після поранення.
Наші працівники розповідають солдатам Євангелію і дарують Нові Завіти, щоб вони мали надію.
Дякуємо вам за участь у служінні людям, які під час війни були призвані у лави Збройних Сил України!
