Останній місяць 2025 року для наших співробітників у Вірменії був месяцем молитви з різними людьми і за різні потреби. Брати-служителі, які працюють в різних населених пунктах країни, зустрічалися, щоб проаналізувати зроблене і спланувати спільні майбутні заходи. Найближчими з них були різдвяні служіння (Різдво у Вірменії святкують 6 січня). Молилися, щоб Господь благословив можливостями поділитися Євангелією з тими, до кого Він їх пошле.

І ось новий 2026 рік розпочався, і Євангелія продовжує звучати на теренах Вірменії, і вкрай потрібна ваша молитва про вірменське служіння загалом і про кожну окрему потребу, душу і сім’ю. Моліться так, як поведе вас Святий Дух.

Уже під час зустрічі нового року, яка відбувалася в Меградзорі і в якій брали участь кілька віруючих і кілька невіруючих сімей, наші місіонери Севак і Ніна Парваняни мали можливість свідчити про Ісуса і відповідати на численні запитання невіруючих друзів. Ці люди нібито не відкидають Бога, але й не готові відмовитися від світського життя. Молимося, щоб Христос явив до них милість і прийшов у їхнє життя, як Господь і Спаситель!

Брат Севак регулярно проповідує в Єреванській церкві і раз в місяць відвідує церкву в м. Ванадзор, де теж служить словом. В січні після загального богослужіння там відбулася євангелізаційна зустріч для дітей. Подяка Господу за те, що Його Слово сіється в серця людей. Молимося, щоб воно проросло і дало їм вічне життя.

Оскільки цьогорічна зима у Вірменії видалася дуже сніжною, нашому місіонеру Д. було непросто добиратися в с. Ш., де збирається церква «Світанок» і проходить дитячий клуб, але труднощі дороги швидко компенсувалися теплом зустрічі і радістю Різдва.

У с. Дімітров, де трудиться брат Каро Степанян, готуючись до різдвяного заходу, діти роздавали різдвяні брошури своїм одноліткам, що мешкають по сусідству. Зустріч пройшла благословенно. Молимося, щоб Бог благословив наших дітей і зберіг у вірі.

6 січня різдвяний захід провели в церкві с. Кахцрашен. Брат Араїк Степанян розповів, що то був дуже насичений і радісний день. Спочатку відбулося свято для дітей, наприкінці якого всі присутні отримали подарунки. Після цього розпочалося богослужіння для дорослих, а опісля — членське зібрання з частуванням.

Серед близьких друзів Севака і Ніни є молода сім’я з трьома маленькими дітьми (вони разом служать у російськомовній малій групі). У них уся родина віруюча, крім матері чоловіка. Зрозуміло, що вона не один раз чула про Христа. І ось коли її маленький онук захворів і був на межі життя і смерті, ця жінка на колінах слізно молилася до Господа. Ситуація з хлопчиком об’єднала багатьох дітей Божих у молитві й довірі Богові. Господь зберіг життя хлопчику, він невдовзі одужав. Але ми закликаємо разом молитися про його бабусю, щоб Бог подарував цій дорогій душі вічне життя у Своєму Сині.

У Севака є два друга, які свого часу чули й повірили в Євангелію, один з них навіть прийняв хрещення. Однак у якийсь момент вони розчарувались і відійшли від церкви. Проте обидва підтримують з нашим місіонером дружні стосунки, а він постійно нагадує їм про Христа, Який єдиний ніколи не розчарує їх. Молимося, щоб Господь знайшов і ці заблукані душі для Свого Царства, як це зробив пастир із притчі Ісуса Христа.

Упродовж спілкування з молоддю з Нагірного Карабаху виникло цікаве запитання, чи мають тварини душу? У Севака була хороша можливість на підставі Книги Буття пояснити, для чого Бог створив тварин і людей, а центом розповіді було народження, розп’яття і воскресіння Ісуса Христа.

Під час проведення біблійних груп, індивідуальних занять і відвідин по домівках завжди поєднується біблійна настанова і бесіда від серця до серця. Тоді люди найбільше відкриваються і діляться своїми молитовними потребами:

  • сестра Анна має труднощі в стосунках з невіруючим чоловіком, просить молитовної підтримки;
  • жінка-єзидка має онкозахворювання, проходить лікування, часто погано себе почуває, але надіється на Божу допомогу; у неї є десятирічна донька;
  • ще одна віруюча жінка постійно молиться, щоб Господь зберіг її сина, який служить в армії, і зміцнив його віру в таких непростих обставинах;
  • на початку року відвідали сім’ї, що постраждали під час війни в 2020 році: хтось втратив чоловіка, хтось батька, брата, і всі вони втратили свої домівки. Прохання молитися за молоду вдову Ліліт, її чоловік загинув уже після війни на кордоні. Жінка самостійно виховує трьох синів. Щоб піклуватися про дітей і водночас забезпечувати сім’ю матеріально, Ліліт часто працює в нічні зміни, через такий напружений графік не завжди може відвідувати церкву;
  • прохання молитися за дочку сестри Гоар (єзидки), щоб вона швидше одужала після жорстокого побиття чоловіком, щоб могла піклуватися про своїх дітей і щоб Бог незабаром об’єднав цю сім’ю;

До онлайн-зустрічей з сестрами-єзидками, які проводить брат Каро, приєдналася ще одна жінка з Німеччини. Вона повірила в Ісуса, полюбила Боже Слово, але її чоловік забороняє їй зустрічатися з віруючими, і вона робить це таємно. Приїхавши у Вірменію, ця жінка мала зустріч і тривалу бесіду з нашим служителем. Прохання молитися, щоб під час наступного приїзду вона змогла прийняти водне хрещення.

Наприкінці минулого і на початку цього року брати Каро і Араїк Степаняни відвідали 18 сімей з гуманітарною допомогою (підготували пакунки з одягом, взуттям, засобами гігієни, а також поклали духовну літературу та християнські календарі). У багатьох домах їх радо приймали, слухали євангельську звістку, ділилися своїми потребами. Наприкінці відвідин завжди звучав заклик прийняти Христа як особистого Спасителя, і щоразу були душі, які молилися і довіряли своє життя Ісусу.

Наша сестра Ніна Парванян старанно, посвячено і вірно займається жіночим служінням. Разом із сестрами вони створили молитовну трійку і постійно моляться за це служіння і за потреби жінок. На регулярних жіночих зустрічах в Єревані і в Масісі відбуваються хороші й глибокі спілкування на основі біблійних прикладів жінок. На них сестри і запрошені жінки беруть багато корисних практичних уроків для свого особистого і сімейного життя. Наприкінці року вони відповідали на кілька підсумкових запитань, і майже кожна сказала, що потребує глибшого спілкування з Богом, хоче робити практичні кроки, щоб більше читати Писання і більше часу проводити в молитві. Моліться про Боже ведення і благословення.

Церква в Кахцрашені продовжує проводити служіння в різних місцях, оскільки не має свого дому молитви. Слава Богу, серця членів церкви відкриті і вони радо приймають братів і сестер у своїх домівках. Але для розширення служіння і запрошення невіруючих важливо мати свій дім молитви. Тому потреба в коштах для оренди і опалення приміщення та придбання музичних інструментів і транспорту залишається. Віримо, що Господь чує наші молитви і дасть відповідь і на цю потребу Своїх дітей.