Нещодавно в Оженинському ліцеї № 2 Острозької міської ради Рівненської області побували співробітники християнської місії «Надія — людям» з виставкою репродукцій картин відомих художників на тему «Життя Ісуса Христа у творах мистецтва».
Наступного дня на уроці української мови та літератури учням запропонували написати твір-роздум «Мої враження від виставки». Учителька добре знала характери й здібності своїх учнів, тому мала певні очікування щодо їхніх робіт. Однак цього разу на неї чекала приємна несподіванка.
Давид Гордевський — хлопчик із багатодітної християнської сім’ї, яка під час війни переїхала до села Оженин із села Нижні Сірогози на Херсонщині, — зазвичай був мовчазним і замкнутим. Про таких кажуть: слова не витягнеш. До його поведінки не було жодних зауважень, але на уроках він майже не висловлювався.
І ось учителька читає його роботу — і розуміє: це найзмістовніший і водночас найемоційніший твір серед усіх інших. Вочевидь, виставка глибоко вразила хлопця. Він уважно сприйняв і художні образи, і розповідь екскурсовода, а головне — історію життя, страждань, смерті та воскресіння Ісуса Христа. Його враження вилилися у щирі слова:
«Я запам’ятав усе: від початку і до кінця».
«Екскурсовод Руслана Анатоліївна розповідала про життя Ісуса Христа — від Його в’їзду в Єрусалим до подій після воскресіння. Мені було так цікаво, що я хотів слухати ще й ще».
«Найбільше мене вразила картина розп’яття Ісуса. На ній зображено, як Він віддав Своє життя за мене і за всіх людей, щоб звільнити людство від гріха та зла».
«Я був дуже вражений! Думаю, що ці картини були поставлені недарма».
Безперечно, Давид має слушність: такі виставки справді проводяться недарма. Вони спонукають відвідувачів відірватися від повсякденності й замислитися над вічними цінностями, подбати про свою безсмертну душу, осмислити своє призначення як людини, створеної за образом Божим, присвятити своє земне життя служінню Богові і людям.
Записано зі слів заступника директора з навчальної частини, вчителя української мови та літератури Людмили Миколаївни Гузь
P.S. До речі, Давид мріє стати пожежником, щоб рятувати людей під час війни і після неї.
