З 12 по 18 червня 2023 року співробітники спортивного відділу християнської місії «Надія — людям» провели військово-патріотичний табір для хлопчиків віком від 8 до 12 років.

Назва табору «Господь — Воїн».
Мета — патріотичне виховання молоді на основі Слова Божого.
У таборі було 27 дітей і 7 дорослих (4 тренери і 3 працівників кухні).
Про те, як проходив цей табір, досить яскраво і колоритно описали у своїх відгуках його учасники:
«Цьогорічний табір був абсолютно інший, ніж в минулому році, хоча локація була та ж сама (вона таємна, розташована в непрохідному лісі десь на хуторі в Радивилівському районі).
 Ми були поділені на 4 команди, в складі яких були бійці різного віку, бойової підготовки та морального стану. Я був, звісно, у найкращій команді — Happy! Ми весь час тренувались, змагались, навчались, спілкувались, влучно стріляли, збирали на полі бою 300-х, багато їли, на сварки вже не вистачало часу… і це добре. Ми були бійці в польових (лісових) умовах.
З кухні постійно доносились до нас приємні запахи і це дещо відволікало від військової підготовки. Бійців постійно атакували ворожі дрони системи «Комар», від них рятувало ППО системи «Раптор». Але це працювало тільки на незначній території, і не завжди ефективно, тому прийшлось використовувати нову таємну біозброю «Гороховий суп з сухариками» J
А ще у нас була законна зміна влади на 1 день. Ми вчились правильно проводити прозорі , чесні вибори влади. Вчились думати, кого висувати кандидатом у президенти і кому довіряти. Під пильним керівництвом тренерів ця подія відбулася і ми отримали нового молодого і перспективного президента. Всім сподобалось.
Старе керівництво було відправлене на виправні роботи на кухню (мили посуд і чистили картоплю), як у справжній армії.
Кожен день проводились біблійні уроки, на яких ми вчились жити по Слову і бути ще й Божими воїнами, служити Богові та ближньому.
Загалом табір пройшов вдало. Не зважаючи на постійний дощ, ми награлись у футбол, навчились, наїлись корисної їжі, навоювались. Надіюсь, наступного року знов потрапити в такий табір».
«У таборі я потрапив у підрозділ «Давидів рід» і в цьому підрозділі з молодшого сержанта доріс до старшини. У нас були різні круті ігри, провели Лігу чемпіонів. Кухня була найкращою. На жаль, в останні дні був дощ, але ми не нудились, бо грали в «Розсміши коміка». Коли вже їхали додому, наш бус загруз в болоті, але ми його витягнули.
Я провів незабутній час завдяки нашим тренерам: дяді Саші, дяді Тому, дяді Діми і дяді Андрію. Дякую вам!»
«Час X настав. Речі були вже зібрані. Цього ранку я встав раніше, ніж завжди, бо чекав його з нетерпінням. Прийшовши на базу, я зрозумів, що цей день чекав не тільки я, всі були зібрані і готові до виїзду рівно о 10:00 год. (Дядя Саша був у шоці). Дорога до табору минула швидко, за іграми та жартами.
Після поселення провели жеребкування і я потрапив у команду «Божі воїни України» з позивним «Марципан». Перший футбольний матч приніс розчарування, але зібравшись з духом і силами, наступні матчі ми провели краще. Зрештою, вибороли 3-тє призове місце.
Дядя Саша був відповідальним за військову підготовку. Посвідчення снайпера я не отримав, але стріляв з різного виду зброї. Це був безцінний досвід. Загалом час в таборі проходив швидко та цікаво.
Неочікуваним моментом були вибори Президента табору та гра молодих, перспективних та дороговартісних футболістів проти не менш досвідчених тренерів. Хоч ми і програли, але гол я все ж таки забив. Враження були неймовірні!
Дякую тренерам за цікаві ігри та біблійні уроки, кухарям за смачні страви і особливо «Цигану» за неймовірний храп уночі, який відлякував комарів!!!»
 
«Табір був ідеальним! Ми знаходили слід диверсантів і рускіх, стріляли по ворогах з хаймерсів, пробували знайти диверсанта під назвою «м’яч», грали в лігу чемпіонів, грали у футбол проти тренерів. Спасали 300-х і носили в лікарню, адже українці не залишають своїх. Пригадали, що Бог дає перемогу, а не ми такі круті й перемогли, згадували про таких біблійних героїв, як Гедеон, Давид, Єлисей, Йоав і Авшай.
Дякую за такий відпочинок!»
Олександр Гончар