Літо — пора канікул і таборів. До половини червня ми ще проводили тренування в усіх групах. Потім була поїздка в Прагу!
Річ у тім, що в Празі несе служіння організація Спортивних Амбасадорів, вони займаються футболом з дітьми та дорослими. Познайомились ми випадково, через соцмережі, зав’язались стосунки, а цього літа вони запросили нас до себе в гості. Тренер Даніель має кілька груп футболістів та футболісток, серед них — біженців з України. Крім тренувань, він проводить з ними біблійні уроки, подібно як в нашій «Надії». Метою поїздки було знайомство, обмін досвідом, планування подальшої співпраці. Для нас це був перший виїзд командою за кордон, тому було багато молитов та хвилювань, адже ми з іншим тренером, Томом Мерчантом, брали з собою 14 хлопців, за яких несли відповідальність протягом цілого тижня.
Для багатьох хлопців у цій поїздці багато чого було вперше: перша поїздка потягом, перша країна за межами України, перший досвід спілкування з іноземцями та багато різних емоцій і пригод. Прага виявилась дуже гарним містом, кожного дня Даніель організовував нам екскурсії містом, побували ми навіть у зоопарку! Перші дні хлопцям «зривало дах» від нових вражень, нам доводилося іноді застосовувати дисципліну, щоб заспокоїти гарячі голови… Усі матчі ми виграли в місцевих, після кожної гри була коротка проповідь Євангелії та спілкування, але мені найбільше запамʼятався перший вечір в готелі, де ми жили всі разом. Увечері підходять до мене, втомленого, ледь живого від навантаження першого дня і питають: «Дядя Саша, а біблійний урок буде?» Після такого запитання, де тільки сили й енергія взялися! Тож кожного вечора та кожного ранку ми дуже гарно проводили час у Слові, досліджуючи тему «Чому я не роблю доброго, знаючи що це правильно, а роблю зло, яке приносить мені проблеми». Кожного разу Слово вказувало на Христа, який є джерелом наших перемог над гріхом та плоттю. Подяка Богові за нашу поїздку в Прагу!
Олександр Гончар
