Служіння благовістя в різні часи та серед різних народів набувало різних форм. Це і масові євангелізаційні зібрання, фестивалі й конференції, і медіаслужіння, і особиста євангелізація, біблійні заняття в групах та багато інших способів донесення Доброї Звістки, які часто доповнювали одне одного.

Наші співробітники у Вірменії, особливо ті, які служать у селах серед курдів-єзидів, ассирійців, біженців з Нагірного Карабаху та людей, що постраждали від війни, поєднують християнське свідчення з практичною допомогою. Вони відвідують хворих, самотніх, нужденних людей у їхніх домівках, вислуховують їхні життєві історії, моляться разом із ними, діляться Євангелією і допомагають, чим можуть.

У скрутних життєвих ситуаціях люди часто звертаються до Бога по допомогу, каються, просять за них молитися. Ми до кінця не знаємо, що відбувається в їхніх серцях, наскільки щирим є таке покаяння, про це знає Господь. Ми ж обіцяємо молитися і залучати до молитви якомога більше людей.

Тому коротко подаємо історії людей, які сподіваються на нашу молитовну підтримку. Нехай наша спільна молитва піднесе їхні прохання до престолу благодаті, щоб Господь явив Свою милість і дарував кожному з ласки Своєї за його потребами.

Севак Парванян:

«Ми відвідали вдову А., її чоловік помер від раку, вона залишилася одна з трьома дітьми. У неї дві доньки та молодший син, у якого діагностували аутизм. Під час відвідин говорили про хвороби, і для нас була гарна нагода поділитися Євангелією про те, що гріхопадіння ринесло у світ хвороби, страждання і смерть, але Христос є нашим Спасителем від вічних наслідків гріха. Моліться за спасіння цієї сім’ї, не випадково Господь дає стосунки з ними».

Каро Степанян:

«Відвідав нашого брата-єзида К. Останнім часом нам ніяк не вдавалося зустрітися, тому що він працює без вихідних. У день зустрічі він спеціально не вийшов на роботу. Ми довго розмовляли, і я побачив у ньому віру. Він скоро вирушить у гори зі своєю сім’єю. Ми молилися разом, щоб Господь усе влаштував, оскільки погода несприятлива, йде дощ. Але милість Господа більша, ніж ми можемо собі уявити! Як і щороку, цього разу ми домовились зустрітися там. Моліться, щоб Бог усе приготував. Я планую показати в горах фільм «Ісус», оснований на Євангелії від Луки, їхньою мовою. Моліться, щоб Бог підготував серця людей, забезпечив фінансові потреби та організував показ фільму.

Минулого тижня двічі був у домі брата М. Бог діє у їхньому житті, вони постійно моляться як в сім’ї, так і зі своїми друзями. Минулого тижня я попросив у М. розсаду спаржі, і наступного дня розсада була в нього вдома. Коли я прийшов за нею, його дружина сказала, що багато хто в селі просили його принести спаржу, але він відмовляв, тому що викопувати її з корінням у горах дуже важко. Крім того, йому доводилося потім носити її з собою весь день, а надвечір ще близько 4 км іти пішки, повертаючись додому. Коли я запитав його, чому, попри всі труднощі, він таки приніс розсаду, чоловік відповів: «Ти проповідуєш Слово Боже, тому я й приніс».

Сестра А. останнім часом почувала себе дуже погано, лікарі сказали, що в неї проблеми із серцем. Вона вирішила пройти обстеження серця, щоб їй встановили стент. Ми почали молитися, і сестра пішла на обстеження, почуваючи себе безпорадною та стурбованою. Однак результати виявилися хорошими, дякувати Богові, проблем із серцем не виявлено. Брат Г. переніс дуже складну операцію і відчував сильний біль. Ми молилися, і зараз він почувається дещо краще. Просимо й надалі молитися за здоров’я сестри А. і брата Г.

Ми відвідали одну багатодітну сім’ю у складній життєвій ситуації, подарували дітям різні канцелярські товари для школи. У нас була можливість поділитися з ними свідченням про Христа. Чотири душі почули Євангелію, двоє з них покаялися, і ми разом помолились».

Араїк Степанян:

«Нас запросили відвідати родину, члени якої колись приходили на наші молодіжні зібрання. Виявилося, що в домі живуть троє братів зі своїми дружинами та їхня мама. Вони почули Євангелію, двоє братів і мама захотіли довірити своє життя Христу. Вони погодилися на подальше духовне піклування.

Відвідали одну одержиму дівчину. Її мама 16 років доглядає її. Під час розмови ми розповіли біблійну історію про те, як Христос зцілив біснуватого. Мама дівчини слухала нас, зі сльозами на очах славила Бога і просила допомогти. Ми разом помолилися і попрощалися, домовившись зустрітися ще раз.

З двома членами церкви відвідали одного важко хворого чоловіка. Від сильного болю він кричав у своїй кімнаті. Інші члени сім’ї прийняли нас у вітальні. Ми поспілкувалися, розпитали про діагноз хворого, поділилися Благою Звісткою про Христа, Який звершував чуда зцілення. В кінці ми помолилися разом із хворим та його сім’єю з надією на наступну зустріч».

На завершення варто сказати, що відвідують не лише місіонери, але й місіонерів.

На початку березня на пішохідному переході сестру Ніну Парванян збила машина. В результаті — перелом ноги і обмежене пересування впродовж кількох місяців. За цей час багато людей відвідали її. Сестра Ніна розповідає: «Господь дав можливість з невіруючими говорити про важливість стосунків з Богом, тому що від цього залежить їхня вічність. З віруючими теж були добрі розмови про нашу надію на реальність зустрічі з Христом. Для мене ця ситуація дала ще один урок: не прожити життя даремно, а прожити догоджаючи Богу, збудовуючи Його Царство, бо настане момент, і наша віра стане реальністю».