У червні 2026 року християнський футбольний клуб «Надія» провів два дитячі табори в Заліссі для юних гравців команд віком 8–10 років та віком 11–12 років.
Господь явив нам велику милість, і попри те, що Україна переживає п’яте воєнне літо, хлопчики, які відвідують християнський футбольний клуб «Надія», під час літніх канікул мали змогу побувати в євангелізаційному спортивно-оздоровчому таборі. Ми щиро вдячні всім людям доброї волі, які підтримали цей проєкт. З Божого благословення, завдяки участі меценатів, батьків юних футболістів і жертовній роботі команди обидва заплановані табори відбулися.
Проходили вони на нашій заміській базі, розташованій серед мальовничої природи поліського краю.
Програма першого табору, який називався «Воїни Христа», базувалася на біблійному тексті з Послання до ефесян 6:10-18. Головна тема: як бути справжнім воїном Христовим і мати духовну зброю для боротьби.
У таборі панувала гарна, дружня атмосфера. Більшість учасників була з однієї команди, з якою тренери працюють уже не один рік. Четверо учасників були в християнському таборі вперше.
До обіду був футбол, після обіду — табірні ігри, вечорами — спілкування біля каміну. Особливо багато розмов було на тему послуху. Як показує практика, це досить актуальна, а то й болюча тема для дітей навіть з віруючих сімей, а таких у таборі було приблизно 75%.
У другому таборі тема була та сама — «Воїни Христа», але адаптована для дітей старшого віку і з врахуванням того, що більше половини учасників — з сімей, які не відвідують церкву. Багато хто був у таборі вперше. Можливо, тому було чимало конфліктних ситуацій, з яких учились правильно виходити. Загалом учились будувати стосунки та приймати один одного. Боролись також із телефонною залежністю. Якщо раніше при поїздці в табір питали в дітей: «Чи можеш прожити тиждень без мами?», то зараз треба питати: «Чи можеш прожити тиждень без телефону?» Був один хлопчик, з яким довелося багато працювати, розбирати конфлікти, що виникали через його вкрай егоїстичну поведінку. В кінці табору викликав своїх батьків, щоб його забрали. Відбулася важка, серйозна розмова з батьками. Батьки підтримали тренерів, що є рідкістю в наш час, і визнали, що син має проблеми в спілкуванні. Після розмови хлопчик залишився в таборі, намагався виправитись. Попри всі труднощі, було відчутно, що Дух Святий діє в серцях дітей і змінює їх.
Уже після табору батьки дітей засвідчили, що табір позитивно вплинув на їхніх синів, і дякували тренерам за те, що на підставі Божого Слова вчили їхніх дітей бути добрими, чесними, поважати й підтримувати один одного, відчувати себе однією командою. Відпочинок на природі, ігри та спілкування з друзями — це найкраще, що зараз можна дати дітям як відраду від війни. Спільна молитва об’єднує їх і дає віру в майбутнє.
Олександр Гончар
В своїх відгуках діти-учасники таборів поділилися такими враженнями:
Лука, 8 років, м. Рівне
«Цього року я потрапив у футбольний табір уперше в житті. У таборі мені сподобалася стрільба з лука та духового автомату, а також різні ігри та естафети. В таборі я дізнався, що Бог нас любить, що Він милосердний і дає нам багато благодаті. Я дякую організаторам за дуже класний табір, цікаву програму та спортивні ігри. Мені все сподобалось».
Анатолій, 11 років, м. Рівне
«Я вдруге в такому таборі. Мене запросили з нашого футбольного клубу. Я дізнався про броню Бога і Його милосердя. Мені сподобалися їжа, розваги, територія, номер ы футбол. Я хочу подякувати організаторам, щоб вони були благословенні та продовжували робити такі чудові табори».
Макс, 11 років, м. Рівне
«Я вже не вперше в цьому таборі, я з «Надією» вже майже 6 років… Це моя сім’я… Я дякую моїм тренерам — дяді Саші, Дімі і дяді Тому — за те, що дають таку можливість відпочити від міста, пограти в чудові та цікаві ігри. Завдяки «Надії» я знаю тепер дуже багато про Бога. В таборі після ігор та розваг ми сідали всі разом та читали Біблію, ставили різні запитання — це було круто! Вже скучаю за цим. Тут дуже смачно годували, і взагалі — все було суперськи… Купання в басейні — це теж одне з моїх уподобань! Я дуже дякую всім організаторам табору, дуже!!!
P. S. Хотілося б, щоб басейн був хоча б через день і щоб табір був не один раз за літні канікули, а хоча б два рази. Ще раз дякую, що даєте нам такий розвиток і дитинство, про яке буде що згадати!»
