Листопад місяць виявився насиченим на події і змагання для християнського флорбольного клубу SKY.
На самому початку місяця вперше за 4 роки ми знову брали участь у Першій лізі чемпіонату України з флорболу в дорослій категорії. Наша команда поїхала на перший тур в місто Ужгород. Це був далекий виїзд і ускладнений тим, що я як головний тренер вперше за всю історію команди не зміг поїхати, дивився матчі онлайн і постійно був на зв’язку з хлопцями по телефону, говорячи про матчі, їхні реакції та стан. З командою були на місці вже помічники та учні, підбадьорювали і наставляли хлопців. Два дні в Ужгороді, спільна ночівля в хостелі були хорошим часом для стосунків та наставництва. Один з хлопців отримав ще в перший день травму і не зміг навіть сам покинути поле та не грав далі. Це також була хороша можливість говорити з ним та молитися.
А вже невдовзі після цього туру Бог потішив нас плодами в спортивному плані, адже чотирьох наших хлопців викликали до збірної України з флорболу віком до 19 років. Що цікаво, викликали саме тих, які є найактивнішими в плані вивчення Слова та учнівства. Для них це також було підбадьорення.
А згодом вже наші молодші дві команди до 12 років поїхали до міста Луцьк на другий тур християнської флорбольної ліги Edge, де діти мали хороший час зі своїми тренерами не тільки у спортивному залі, а й прогулянку по місту та розмови на різні теми.
І в цьому місяці після кількарічної паузи, пов’язаної з війною стартував чемпіонат України з флорболу серед жінок. Він відбувався у Львові, і в ньому цього сезону бере участь також і наша команда. Це був цікавий час, де дівчата бачили свої недосконалості в характері, ділилися ним і говорили про те, що їм показує Бог та як працює з їхнім серцем під час ігор та після них.
А на наступний день у тому ж Львові відбувся турнір між командами дітей віком до 10 років, куди також приїхала і наша команда. Це був незвичайний турнір, адже в ньому не вівся рахунок, адже для нас всіх було важливо, аби діти просто отримали задоволення від гри. Всі діти отримали медалі, нагороди та купу емоцій. Команди змогли не тільки пограти, але й мати прогулянку і екскурсію в замок. Дуже хорошим моментом було те, що з деякими дітьми поїхали їхні батьки і для тренерів це була можливість впливати не тільки на дітей, а й будувати стосунки з їхніми батьками.
Дякуємо Богу за цей час та кожну дитину, до якої ми маємо дотик та можливість впливати на неї через Боже Слово та своє життя. Просимо молитися за ріст в пізнанні Христа лідерської команди служителів, за хлопців та дівчат, які поруч біля лідерів, за їхнє примирення з Богом і посвяту свого життя Йому. Моліться, аби приходили нові діти, які можливо ніколи й не чули Євангеліє, аби Воно змінювало їхні серця та життя.
Віталій Бакунець
