Літо – справді гаряча пора, і для наших служителів у Вірменії також. За ці місяці вони змогли провести багато таборів для дітей, молоді та дорослих, різні церковні виїзди та семінари. А вишенькою на торті стало хрещення – де вся церква раділа і славила Господа за його великі діяння в житті людей!

Вірменія дуже гарна країна, і тому коли церква планує організувати церковний виїзд, то завжди є якесь прекрасне місце, куди можна поїхати, насолодитись красою природи, прославити Господа і поспілкуватись один з одним. Також під час таких виїздів можна мати унікальний час спілкування з Господом на самоті в тиші природи і слухати, що Він говорить до твого серця. Наш служитель, брат Каро, розповідає: «Ми ніколи не проводили час так спокійно і мирно, ніколи так не відчували присутності Бога. Про це свідчили всі сестри. У нас була молитва, хвала та роздуми над Словом Божим. Читали місця Писання про Давида і Голіята, міркували про очікування перемоги від Господа в атмосфері труднощів та страху. Висловлювали різні думки, але головне — кожен зрозумів, кому довірити свою перемогу».

Господь благословив та дав можливість провести два молодіжні табори, де наші служителі Севак і Ніна були наставниками. Перший табір на тему «Місіонерство та особиста євангелізація», він був організований для церковної молоді. Його учасниками була молодь із шести вірменських церков. Під час цього табору молодь та підлітки навчались розповідати своє свідчення та ділитися своєю вірою з іншими. Особливо радісно, що є молоді люди, які готові присвятити своє життя виконанню Великого доручення та служінню Богу.

Другий табір був для невіруючої молоді. Деякі молоді люди взагалі вперше в житті чули про те, що Бог створив світ, про гріх, про Христа і про те, що Він здійснив на хресті. Під час вечірніх зібрань та спілкувань у групах молоді люди мали можливість поставити питання, які їх хвилюють. Наші служителі розказують, що багато було розмов про вічність, гріх, зло та особисті стосунки з Творцем. Служителі розповідали молоді свої історії навернення і потім разом молилися.

У кількох селах були проведені денні табори для всіх охочих дітей. Батьки дуже дякували церкві, нашим служителям та всім причетним, що діти хоч на деякий час змогли відволіктись від віртуального світу та домашніх справ. А наш служитель, брат Араїк, з родиною раділи можливості говорити дітям Євангелію.

Також відбулися три табори для курдсько-єзидських дітей та підлітків. У кожному таборі було близько 60 учасників. Один з таборів був для сиріт: дітей збирали з вулиць і привозили в долину, де просто неба проходила вся програма табору, потім дітей годували і відвозили додому.  Наш служитель Джамал з командою, що проводила табори, щиро вдячні всім, хто приєднався до цих таборів фінансово та молитовно.

На початку осені в церквах, де служать наші співробітники, відбулися хрещення. Одна з молодих сестер, що уклала завіт із Господом, засвідчила, що вона в соцмережі тік-ток шукала щось пов’язане з християнством і потрапила на сторінку нашого брата у Христі, пастора церкви. Вона написала йому повідомлення, брат поділився з нею Євангелією, і вона прийняла Ісуса Христа, як свого Спасителя. Після цього вона почала регулярно відвідувати церкву, хоча живе за 40 км від неї. У серпні ця дівчина запросила свою рідну сестру в християнський табір, під час якого сестра теж примирилася з Богом. Після пройдених уроків з підготовки до хрещення та бесіди зі служителями церкви ці дві дівчини прийняли хрещення.

Почувши таке свідчення, мимоволі замислюєшся: а про що свідчать наші пости в соцмережах? Чи знайде невіруюча людина в них щось про Ісуса?