Цієї осені відбулася четверта сесія нового набору Рівненського Біблійного Коледжу, присвячена огляду Старого Завіту. Вона подарувала 24 студентам цінний та глибокий час навчання з метою кращого пізнання Божого характеру, Його плану спасіння й непохитної вірності впродовж усієї біблійної історії. Викладач Андрій Бортнічук подавав матеріал у доступній і водночас богословськи насиченій формі з глибоким розумінням Писання.
Увесь курс був пронизаний думкою про те, що Старий Завіт відкриває нам Ісуса Христа — обіцяного Месію, через Якого Бог звершує Свій план спасіння. На прикладах з історії Ізраїлю, пророчих книг і поетичних текстів студенти бачили, що Божі обітниці завжди залежать лише від Його вірності, а не від людської постійності. Попри невірність народу, Бог залишався вірним Своєму слову, виявляючи Свою доброту й милосердя.
Особливу увагу було приділено тому, як події та постаті Старого Завіту вказують на Христа і як розуміння старозавітних текстів поглиблює наше сприйняття Євангелії. Це допомогло краще побачити цілісність біблійного об’явлення — від створення світу до обітниць Нового Завіту, та як це все відобразилося в Ісусі Христі.
Практичним висновком стало усвідомлення того, що й сьогодні, у нашому житті та служінні, ми маємо покладатися не на власну силу, а на Божі обітниці, відкриті нам у Святому Письмі. Вони свідчать про Його незмінну доброту й досконалу любов до Свого народу.
Навчальний процес був добре збалансованим: теоретичний матеріал супроводжувався обговореннями, практичними прикладами та діалогом між викладачем і студентами. Це створювало атмосферу зацікавленості та спільного духовного зростання. Окремо варто відзначити теплу, дружню атмосферу поза навчальним часом, коли спілкування продовжувалося в братерському дусі, сприяючи духовному єднанню та взаємній підтримці.
Загалом сесія пройшла на високому рівні. Усі студенти залишили позитивні відгуки, відзначаючи глибину викладу, пасторський підхід викладача та практичну користь отриманих знань. Цей навчальний період став не лише часом інтелектуального збагачення, а й духовного оновлення, заохочуючи кожного до більшої довіри Богові та ревності у служінні Йому.
Олександр Михайлюк
