Безперечно, воєнні чутки й загроза повномасштабної війни з Росією непокоять всіх громадян України, але особливо гостро це відчувають мешканці прифронтової зони. Проте надія на Господа і віра в те, що найбезпечніше місце для християнина — це перебувати в центрі Божої волі, допомагають нашим братам і сестрам на Сході України не лише не занепадати духом, але й активно трудитися на місіонерській ниві. В 2013 році співробітник нашої місії Станіслав Колпаков розпочав створення нової церкви в м.Маріупулі.

Станіслав народився в Північному Казахстані в 1975 році дев’ятою дитиною в богобоязливій сім’ї диякона церкви. «Стань і слав!» — саме такий зміст вкладав батько, коли називав свого наймолодшого сина іменем Станіслав. У 18 років Станіслав прийняв хрещення, хоч юнака обурювали сумніви в його можливості «тримати Божу планку». 1995 року, після закінчення технікуму, Станіслав залишив батьківський дім і переїхав до брата в Україну. У 1996 році він одружився з милою, скромною дівчиною. Подружжя жило «душа в душу», Бог подарував їм п’ятьох дітей, але свою відповідальність Станіслав бачив виключно у тому, щоб забезпечити сім’ю матеріально. 2000 року Станіслава рукопоклали на служіння диякона у традиційній баптистській церкві. Станіслав був незадоволений станом свого серця, але сподівався, що відповідальність служителя впорядкує його християнське життя.

8 травня 2004 року Бог серйозно промовив до Станіслава. Він працював у таксі на своєму автомобілі, коли на нього вчинили напад з метою пограбування. Станіслав отримав шість ударів молотком по голові від пасажира, який сидів ззаду, а також удар ножем у груди від пасажира, який сидів поряд. Близько двох років Бог через церкву, друзів та родичів забезпечував сім’ю Станіслава матеріально. За цей час він переніс декілька операцій. Коли він повернувся до служіння, його проповіді подобалися багатьом… Біблію Станіслав не читав, проповіді готував прямо під час богослужіння. Сімейних молитов Колпакови не мали, своїх дітей не наставляли у навчанні, та й самі не жили в ньому, поки в листопаді 2009 року приїжджий проповідник не заговорив про те, на що перетворилося християнство сьогодні. Незабаром після цього Станіслав став на коліна. Цього не траплялося у його житті вже багато років. Він відкрив Біблію і, о диво! Біблія заговорила до нього! З того моменту він уже не міг уявити життя без спілкування з Богом.

У 2010 році Станіслав став студентом Школи Біблійної проповіді у Рівному. Через три роки разом з однодумцями він розпочав організацію нової церкви «Слово Істини» в рідному місті Маріуполі.

У вересні 2014 року, коли до Маріуполя підібралася лінія фронту, практично вся молода церква була змушена залишити місто через військові дії. У жовтні 2015 року в серці Станіслава визріла рішучість повернутися, щоб продовжувати розпочату справу. Це було нелегке рішення, оскільки бої йшли на відстані 10-15 км від будинку Колпакових. В той час сім’я Колпакових уже мала на руках документи на виїзд за кордон, але вони сказали «ні, наше покликання жити і працювати тут».

З 2015 по 2019 рік у маленькій церкві прийняли хрещення 9 людей. На сьогоднішній день є 17 членів церкви та 14 дітей. Віруючі збираються 4-5 разів на тиждень. Спочатку збиралися для поклоніння Богові вдома, влітку поставили на подвір’ї простору альтанку, а взимку одна сім’я запропонувала великий зал у своєму домі. Щоліта відбуваються хрещення, і логічно постало питання про придбання дому молитви. З Божою допомогою це питання було вирішено, причому всі роботи з ремонту та облаштування приміщення брати і сестри виконували самостійно, жертвуючи свої сили, кошти і час. Зараз на стіні дому молитви висить великий банер зі словами Ісуса Христа: «Прийдіть до Мене усі струджені та обтяжені…» До речі, саме цей банер допоміг одній приїжджій сім’ї знайти саме ту церкву, яка стала для них духовною сім’єю.

Внутрішньоцерковне життя громади «Слово Істини», можливо, мало чим відрізняється від життя інших євангельських церков України. Є свої злети і падіння, радість від духовного зростання одних членів церкви й хвилювання за тих, хто охолов. Формується дитяче, підліткове, молодіжне, сестринське, соціальне, табірне служіння, створена братерська рада. Як пастор Станіслав Колпаков проводить душеопікунську роботу з людьми, які потерпають від воєнних чуток та економічних негараздів, викликів пандемії та сімейних конфліктів.

А як же місіонерська мрія?

Вона також поступово здійснюється, починаючи з «Єрусалиму й до краю землі». Тобто насамперед це євангелізаційні заходи у своєму місті (вуличні євангелізації, розповсюдження християнської літератури в міському парку, виставка картин про життя Ісуса Христа), церковні свята із запрошенням невіруючих людей, використання інтернет-платформи для благовістя й запрошення в церкву. І, звичайно, молитва про довгострокові зв’язки з людьми прилеглого до церкви району з метою передання їм Євангелії.

Вже кілька років церква «Слово Істини» підтримує одного місіонера, який служить народам Півночі, і молиться про розвиток у членів церкви місіонерського бачення, спрямованого на інші народи й культури.

Божою відповіддю на цю молитву стало те, як розпочався для церкви 2022 рік. Спочатку у них в гостях був брат, який служив в Уганді, потім їх відвідала місіонерка з Киргизстану, яка служить жінкам у християнському центрі реабілітації постраждалих від насильства та безпритульним дітям. І тепер церква, якщо Бог дозволить, планує влітку організувати подорож туди, щоб допомогти у проведенні християнського табору для таких дітей. Наприкінці січня відбулося знайомство з пастором з Лівану, який розповів про євангельський рух у його країні. У Станіслава Колпакова розпочалося особисте спілкування на основі Євангелії через Фейсбук з багатьма арабами, більшість яких живе в Пакистані.

Усе це підбадьорило велику частину церкви й додало сил і мотивації до місіонерства.

Слава Богові за всі Його благословення! Хоча Його дороги часто незбагненні для нас, але віримо, що Його думки про нас завжди на добро.

Тож, дорогий друже, «стань і слав» Господа там, де ти перебуваєш, або там, куди посилає тебе Господь, і нехай у цьому Він Сам тобі допоможе!

 

Церковні медіаресурси тут: сайт, Facebook, YouTube