Наша організація «Надія людям» в 2015 році отримала християнські журнали «Надія». Ми маємо можливість роздавати їх людям, які приходять на нашу місію для отримання гуманітарної допомоги. Люди дякують за хороший журнал, беруть його, і Бог зможе через нього працювати з їхніми серцями. Також була можливість подарувати журнал працівниці Податкової інспекції, після чого вона зраділа, побачивши його назву, тому що її теж звуть Надією.
***
Одного разу Бог подарував нам незвичайну зустріч з незнайомою жінкою. Її звуть Наталія. В її родині трапилася біда: невістка народила недоношену дитину, яка була дуже слабка й знаходилася на лікуванні у важкому стані. Наталія попросила невістку знайти в інтернеті якісь благодійні організації, щоб відвідати їх, і попросити про благодійну фінансову допомогу. І Бог привів її до нас …
Ми раді були познайомитися з Наталією, поспілкуватися, вислухати. Виявилося, що вона знайома з віруючими людьми, чула свідоцтва Божої дії в житті Його дітей і розташована говорити про Євангеліє. Ми мали можливість помолитися разом з нею, надати її сім’ї допомогу й запросити до церкви на зібрання. Після цього Наталія кілька разів відвідувала богослужіння, і ми могли підтримати її сім’ю молитвою. Віримо, що ця дитинка в Божих руках і для Нього немає нічого неможливого!
***
У зв’язку з подіями на Сході України на Західну Україну переїхало багато сімей з Донбасу. Бог дав можливість нашій місії знайомитися з такими людьми, і служити їм в їх соціальних, душевних і духовних потребах. Зокрема, в цьому році Бог подарував нам гуманітарну допомогу з церкви в Ванкувері. Вона включала в себе речі особистої гігієни, продукти харчування, канцелярію, одяг, тощо. Саме цією гуманітарною допомогою ми могли послужити переселенцям зі сходу, потреби яких в даний момент були від одягу до оформлення документів на проживання та отримання державної фінансової підтримки. Це була хороша можливість зав’язувати з ними відносини, спілкуватися, запрошувати на спільне поклоніння Богові разом з церквою.
Один чоловік, який теж є мешканцем Донецької області, переїхав в Рівне і став шукати євангельську церкву. Бог привів його до нас. Він теж воював на Сході України, але його комісували й він приїхав сюди. В даний час він проживає на нашій місії, відвідує ранкові молитви разом з працівниками, а також недільне богослужіння.
Хоча Україна переживає сьогодні не найкращі часи, але наш Всевишній Господь, в силу цих обставин, тривожить серця людей і спонукає їх шукати Його, бо Він любить і Його болем є спасіння людських душ.
Ірина Полонська, Юлія Семенюк
