Початок 2024 року для флорбольного служіння команди SKY був дуже насиченим. Ми відіграли на трьох змаганнях — на початку, в середині і в кінці січня.
На початку місяця дві наші команди в категорії дітей до 15 років брали участь в невеликому турнірі у нас в місті Рівне. І Бог дав нам приємний подарунок, адже наші обидві команди дійшли до фіналу, в якому й розіграли між собою кубок цих змагань.
Після цього ми мали виїзд старшою командою на кубок християнської ліги Edge в Луцьк. Морально і фізично це було непросто через дуже щільний графік, адже ми вже були зосереджені на події, про яку поговоримо далі. Та Бог дав хороший час разом, дав і перемоги, і поразку.
В кінці ж місяця на цих же підлітків та дітей чекав куди серйозніший іспит у вигляді 2-го туру чемпіонату України, який відбувався у Львові. Там наші хлопці і дівчата отримали три поразки і здобули одну перемогу. Але це був час, коли тренер багато говорив з ними про найбільшу перемогу, яку ми маємо в Христі й завдяки Його жертві за нас.
А вже на наступний день команда виїхала на ще один захід, який відбувався 15–20 січня в Закарпатті. Це була центральна подія як цього місяця, так і, мабуть, усього року для нашого служіння — табір SKY Camp. Цьогоріч він мав назву Voice, тобто «Голос», адже ми вивчали тему: «Слухати голос Ісуса» на основі Євангелії від Марка, 7-13 розділів. Щодня ми мали вивчення Слова зранку, проповідь увечері та вечірню програму з іграми і декораціями, які розкривали тему дня. Особливо цікаво було в останній день, коли ми грали в гру «Життя», яка моделює наше повсякденне життя з його проблемами, радощами і спокусами і яка несподівано закінчується раніше терміну, про який всі думали. А потім вічність, або в пеклі, або в раю (для тих, хто повірив голосу євангеліста та пастора, які також були присутні у грі).
Кожен день ми слухали голос Ісуса і в останній день слухали про те, що Він повернеться, аби забрати Своїх і засудити тих, хто в Нього не повірив. Ми бачили гарні процеси в серцях підлітків та молоді, їхні сльози і глибокі роздуми на цю тему. А через тиждень ми знову зібралися вже в Рівному, аби знову зануритися в атмосферу табору і говорити про те, як той голос Ісуса, який ми чули в таборі, видно в нашому повсякденному житті вдома, чи почули ми його і чи пішли за ним.
Слава Богу за цей час і всі ці процеси! Ми просимо молитися за серця всіх учасників табору і всіх тих, хто займається у клубі, аби цей голос Ісуса, який вони чули, проник у їхні серця, покликав за Собою і вони стали справжніми Христовими послідовниками.
Віталій Бакунець
