З нагоди Різдва працівники нашої місії відвідали військовослужбовців, які служать на Бахмутському та Авдіївському напрямках. Перед поїздкою сім’ї віруючих різних церков міст Рівне, Хмельницький, Бориспіль, Звягель, Сарни, Долина, а також учні шкіл м. Хмельницького та смт Клевані приготували 350 індивідуальних подарунків з теплими листами і дитячими малюнками для захисників. До подарункової акції долучились також друзі з США, Італії, Швеції, Німеччини. Наші брати закупили необхідні для воїнів речі, а сестри сплели дев’ять маскувальних сіток (цінна річ в умовах війни коли ворог збільшує атаки дронами). Вкотре жінки з с. Демківці на Хмельниччині порадували хлопців домашніми стравами, які у великій кількості дбайливо приготували й запакували для зручного транспортування. Усе зібране ледь вмістилось у два буси, тому в дорогу вирушило четверо водіїв. Одне колесо не витримало навантаження, в дорозі довелося зробити невеликий ремонт: придбали дві покришки й зробили заміну.
На Донеччині відбулося декілька зустрічей з воїнами, під час яких вручили їм подарунки і поспілкувалися. Основна частина подарунків пішла в підрозділи, що воюють в напрямку від Лиману до Авдіївки. На всіх зустрічах звучала коротка проповідь Євангелії для нових знайомих, а також молилися разом з хлопцями. Також мали гарне спілкування з нашим братом у Христі, який зараз служить у війську.
Наступного дня разом з капеланом Олександром поїхали відвідати передову. Військові були дуже раді гостям з «іншого» мирного світу й здивовані тим, що наші брати у світлу пору доби ризикнули до них приїхати.
Вони прагнули поспілкуватись якомога довше, іноді нашим співробітникам здавалось, що найбільший подарунок, який отримали хлопці, — це приїзд цивільних і можливість просто виговоритись. Там також разом молились і благословляли тих, хто вирушав в окопи на тривалий час.
На передовій мали неочікувану зустріч з відомим українським фотографом-пейзажистом, який зараз служить в ЗСУ, він подарував свій фотоальбом з чудовими краєвидами рідної Донеччини, коли земля ще не була спотворена й спустошена вогнем.
Напевно, це була одна з найважчих, але найбільш благословенних поїздок на фронт. Брати повернулися із впевненістю, що довіра Богові, помножена на мужність, приведе до перемоги, молимось про це.
На завершення декілька слів від кожного з учасників цієї поїздки:
«Здійснили поїздку на Донеччину на декілька днів. Мали можливість вручити нашим військовим подарунки, привітати їх з Різдвом, поспілкуватися, провести з ними час. Дякую Богові за цю можливість, за те, що Він все влаштував і зробив так, щоб я зміг поїхати і послужити. Я дякую всім тим, хто долучився до цієї поїздки, хто молився і збирав ці подарунки. Це дуже важлива і потрібна справа. Наші військові служать там дуже довго без ротацій і замін, тому для них важливо відчувати, що вони не одні там, що про них пам’ятають, що ті, заради кого вони там стоять, – не байдужі до них. Важливо також всім нам пам’ятати, якою ціною ми продовжуємо наше мирне життя. Це завдяки нашим військовим, які там на передовій щодня дивляться в очі смерті. Тому не будемо байдужими, а будемо допомагати і молитися, щоб перемога настала якнайшвидше».
Ілля Вакулко
«Хочу подякувати Богові за таку чудову можливість бути корисним. І хочу особливо подякувати Хмельницькій школі-ліцею № 10: викладачам, за те що вони так організували дітей, що вони змогли в сім’ях приготувати подарунки, написати листи, розмалювати їх. Це було дуже приємно кожному, хто отримав такі подарунки. Дякую також жінкам з с. Демківці, які приготували дуже смачну їжу, ми навіть нею самі поснідали. Хлопці дуже задоволені, особливо шукали смажену картоплю, вареники, шкварки до них. Спасибі, що ви знаходите час і цим служите для незнайомих вам людей. Хлопці передають усім вітання, дякують, що ви про них не забуваєте, думаєте про них і звичайно запрошують, щоб ми ще приїжджали в гості. Тому, друзі, війні ще не кінець і ми будемо не покладаючи рук далі працювати».
Руслан Андрусенко
«Я хочу подякувати всім сім’ям, дітям, дорослим, церквам, школам, всім, хто долучився до підготовки різдвяних подарунків. Ми передаємо щирі вітання від військових і щиру подяку. Хлопці змучені, багато з них виснажені, багато мріють попасти у відпустку додому, але не всім це вдається. І наш приїзд, і ці подарунки принесли їм краплинку тепла, краплинку підтримки. Вони могли просто з нами поспілкуватися, ми разом пили чай, говорили про життя, і вони могли виговорити те, що їх турбує, те, що в них на серці. Ми були приємно вражені, що капелан Олександр постійно перебуває поряд з хлопцями 109-ї бригади і в них є така гарна традиція разом молитися обійнявшись, і в одному з підрозділів навіть сам командир запропонував нам разом помолитися. Він засвідчив, що цього року вже двічі прочитав Біблію, яку подарував йому капелан. Дуже просимо всіх молитися знову і знову про наших військових, щоб Бог зупинив цю війну і послав перемогу. Дякуємо всім і нехай Господь благословить вас!»
Аркадій Сльоза
«Щиро дякуємо всім небайдужим, всім хто переживає і докладає якихось зусиль для того, щоб наблизити перемогу, допомогти нашим хлопцям на передовій, до того, щоб вони почули Євангелію, для того, щоб Бог став їхнім Богом і Спасителем. І віруючі і невіруючі люди з Хмельниччини, Житомирщини, Рівненщини, Київщини взяли участь в підготовці подарунків, збирали складали, жертвували і доручили нам зробити цю добру справу – завезли різдвяні привітання для наших захисників. Це дуже відповідально і разом з тим благословенно. Ми просимо вас, будь ласка, продовжуйте молитися за всіх тих, хто там на передовій, і за всіх тих, хто ще туди потрапить, тому що хлопців там стає менше, а ціль ворога не змінюється і ворог намагається нанести якомога більше шкоди. Війна продовжується, і нам треба стояти пліч-о-пліч на захисті нашого життя, нашої країни, нашого майбутнього».
Вячеслав Артерчук
