Наша сестра Нурія з Середньої Азії, через яку Бог здійснив пробудження у відкинутому суспільством циганському таборі, потребує нашої допомоги і молитов. Ми змінили ім’я заради її безпеки, бо навернені до Христа з її народу сьогодні піддаються особливо жорстоким переслідуванням.

Нурія народилася в 1970 році в Середній Азії. Її батько був юристом, тому дівчина отримала вищу освіту й деякий час працювала викладачем, а потім влаштувалася в службу держбезпеки. Їй доводилося навіть допитувати християн і змушувати їх відректися від своїх поглядів. Найсильніше враження справив на неї один віруючий узбек. Весь час він молився й пообіцяв, що буде молитися і про неї. Різними методами вона змушувала його зректися віри, але той залишився стійким. За таку невдачу керівництво звільнило жінку зі служби. Вона не була згодна з цим рішенням начальства і поїхала до столиці, щоб поскаржитися і відстояти свої права. Всі адвокати відмовлялися захищати її інтереси. Але одна жінка запросила Нурію до себе в гості і сказала, що знає Адвоката, який їй точно допоможе. Коли Нурія прийшла в призначений час і місце, то дуже здивувалася, оскільки опинилася на зібранні в християнській церкві. Всю проповідь вона чекала, коли ж прийде адвокат. Там їй вперше подарували Біблію. Вона залишилася в столиці майже на цілий місяць, поки в державних інстанціях розглядали її папери. В цей час вона читала Боже Слово і слухала проповіді. Таким чином, через Слово Бог привів її до віри в Ісуса Христа.

Потім вона повернулася додому до своєї сім’ї. Батьки, побачивши її радість, поцікавилися, чи допоміг їй адвокат, а вона відповіла: «Я знайшла Адвоката, який буде захищати мене завжди. Я повірила в Ісуса Христа … » Батько так розгнівався, що хлюпнув в неї гарячим чаєм і велів забиратися з дому. Сім’я й близькі вважали її навернення величезною ганьбою.

В її країні через переслідування з боку влади і нехристиянських релігійних фанатиків багато християн знаходяться в підпіллі. Тому вона не знала, як розшукати християн в своєму рідному місті, а рідні та друзі відвернулися від неї. Деякий час молода жінка жила на вулиці. Згодом, подолавши відстань у кілька сотень кілометрів і добравшись до столиці, вона знайшла підтримку у братів і сестер у Христі, почала спілкуватися з ними, вчитися й рости.

Нурія пізнала Господа в травні 2004 року, а в серпні вона прийняла водне хрещення. З 2005 року почала вчитися в Інституті індуктивного вивчення Біблії. При цьому, сестра постійно покладалася на Бога, щоб знайти гроші на дорогу і на навчання. Читаючи Писання, Нурія зрозуміла, що Бог закликає її проповідувати Євангелію якщо не своїм рідним, то значить тим, хто захоче її слухати.

Вона вирушила до циган люлі, які проживають в селі неподалік. Люлі – одна зі східних гілок циган, поширених в Туркменістані, Таджикистані, Узбекистані, Казахстані та Киргизії; також їх можна зустріти в Росії і Афганістані. Мова люлі є етнолектом таджицької мови. За віросповіданням вони мусульмани, однак не виявляють сильного релігійного завзяття: багато хто не виконує намаз, рідко знайомі з Кораном, знають і використовують малу кількість молитов. У Середній Азії проживають приблизно 50000 циган, яких вважають однією з нижчих верств населення.

Сестра Нурія запитала дозволу у старійшин і почала приходити в оселі циган, знайомитися з жінками. Вона допомагала їм по господарству, приносила хлібні коржі. Цигани люлі живуть небагато, вони неписьменні, знаходяться в порівнянні з титульною нацією в приниженому становищі. Подружившись з циганками та їхніми дітьми, Нурія почала доносити їм Євангелію. Хоч люлі і не вміють читати, але уважно слухають і дуже точно вміють передавати сказане своїм близьким.

Чоловіки цих жінок більшу частину часу проводять на заробітках в Росії. Коли вони поверталися додому, то помічали, що їхні дружини почали змінюватися. Сестра Нурія навчила жінок, як позбутися від паразитів, вони стали митися, носити чистий одяг, в будинку стало більше порядку. Чоловікам це сподобалося. Крім того, сестра Нурія розпочала роботу з дітьми.

У п’ятдесятиградусну спеку і в будь-яку погоду Нурія вірно діставалася в село, щоб наставляти своїх циганок. Плодом її служіння стали покаяння, і перші хрещення жінок. З цією метою вона запросила братів зі столиці. Так поступово утворилася церква. За перші чотири роки благовістя 12 жінок прийняли хрещення. Сестра Нурія постійно опікується їхніми душами. Вона довго молилася, щоб увірували й чоловіки. Минув час, і тепер підростають діти, які почули Благу Звістку в циганському таборі. Моліться, щоб в цій невеликій громаді з’явилися брати.

Багато разів через свою діяльність Нурія була змушена переховуватися від міліції. Часто сестра ночує у різних людей, переходячи з будинку в будинок, щоб її важче було знайти.

Сестра Нурія вивчила мову глухонімих, щоб використовувати кожну можливість розповісти про Христа. Іноді їй доводилося проводити вивчення Біблії з глухонімими о шостій годині ранку, щоб не привернути зайвої уваги з боку влади. З цієї ж причини з циганками зустрічі зазвичай проходять вночі.

Нурія незаміжня, вона повністю присвятила себе служінню. Поступово, Бог примирив Нурію з її рідними: перед смертю пом’якшав і покаявся батько, увірувала мама, брат і сестра. Через це її сім’я постраждала. За будинком було встановлено стеження, робили обшук, її саму викликали до відділку і намагалися залякати. Все це дуже засмутило її літню маму.

Деякий час сестра Нурія намагалася працювати викладачем, але так як вона не могла мовчати і розповідала студентам про свою віру, а ті захоплено слухали, то її відсторонили від роботи. Сестра Нурія добре знає російську мову, вона намагається використовувати всі можливості, щоб вивчати Писання. Із задоволенням приїжджала в Україну на конференції. Завжди раділа, коли хто-небудь з братів з інших країн міг відвідати її циган і розповісти їм про Бога. Треба відзначити, що для незаміжньої жінки в східній культурі – великий культурний прорив співпраця з «російськими» братами зі столиці, а тим більше з іншої країни.

Зараз економічне становище більшості простих людей в країні складне. Дуже важко знайти роботу, особливо жінкам. Деякі сім’ї буквально підштовхують своїх дочок займатися проституцією, щоб хоч якось прогодуватися. Все ще існує торгівля людьми, шлюби за домовленістю і багатоженство.

Нурія потребує коштів на власний прожиток, транспорт, і на проведення біблійних занять з циганськими дітьми. Тому ще в минулому році вона будувала плани відкрити в своєму місті невелику перукарню, де могли б працювати віруючі дівчата і самі заробляти собі прожиток, щоб батьки не видавали їх заміж проти їх ньоїволі.

Але Бог розпорядився її життям інакше – в організмі сестри було виявлено важке захворювання. Після проходження 2-х курсів хіміотерапії стан сестри сильно погіршився, вона не може виходити на вулицю, повністю знесилена, немає апетиту, їсти можна тільки певні продукти … хімія сильно вплинула на нирки й печінку.

Лікарі кажуть, що необхідно робити 3-ю хімію, а після неї опромінення або операцію з видалення ряду органів. Але це все можна буде робити тільки після того, як Нурія буде готова фізично.

Багато людей моляться про зцілення сестри. Під час Місіонерської конференції в Україні ніхто не зміг залишитися байдужим до цієї потреби. Наші брати-місіонери в Європі вже зробили для сестри запрошення, щоб відправити її для лікування до Італії. Це єдина країна, яка надає приїжджим з пострадянських країн безкоштовне лікування дорогими препаратами. Український місіонер в Неаполі дізнався у лікарів, що шанcи на надання допомоги людині з її діагнозом ще є. Сестра налаштована поїхати, і один з місцевих братів взявся допомогти оформляти документи на виїзд з її країни. Духовний стан Нурии стабільний, вона довіряє Богу будь-який результат своєї земної долі.

Ситуація дуже непроста, проте неможливе лікарям можливо Богу.

Моліться, щоб всі ми бачили Божу волю і мали мудрість від Нього в спробах лікування Нурії, бо сестра ще слабка для далекого перельоту.

Моліться, щоб Бог подбав про всі потреби нашої сестри.

Моліться, щоб Дух Святий зміцнював циган, які увірували й розпочате служіння тривало.