Від самого початку цієї жахливої війни «Церква Христа Спасителя» м. Івано-Франківська допомагає людям, які змушені тікати від війни. Спочатку це було служіння біженцям з Бучі, Ірпеня та інших міст та сіл Київської області та самого Києва, з Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, з Донецької та Луганської областей. Усі ці люди знаходили в церкві прихисток на декілька днів, щоб прийти до тями після того жахіття, яке зненацька зруйнувало їхнє життя. Потім служителі церкви зустрічали людей, які чудом виїхали з окупованих територій. Це були люди змучені окупацією і небезпечною дорогою через численні блокпости. Вони жили в приміщенні церкви довше, і це давало можливість налагоджувати з ними тісніші взаємовідносини і неодноразово свідчити Євангелію.

В Івано-Франківську дуже багато внутрішньо переміщених осіб, тільки з Маріуполя понад десять тисяч, і церква веде з ними роботу. Цих людей запрошують на зустрічі невеликими групами, щоб поспілкуватись, розказати їм Євангелію й за потреби надати матеріальну допомогу. Завдяки підтримці церков «Община Доброго Пастиря» м. Рівне і «Джерело Життя» м. Здолбунів, останні два місяці Івано-Франківська церква має можливість більше послужити переселенцям, видаючи їм продуктові набори.

Однак основна мета цього служіння — донести людям Євангелію Божої благодаті. Зараз в церкві функціонує група з вивчення Біблії. В планах церкви і далі служити цим людям, тому молимося, щоб Бог дав розуміння як розвивати це служіння.

Ось свідчення однієї з учасниць служіння переселенцям:

«Це служіння непросте, але дуже цінне. Непросте, бо кількість людей, які пережили стільки горя, — дуже велика. І горе, яке вони пережили, часом не вкладається в голові. А цінне тому, що попри всі обставини ми можемо допомогти цим людям матеріально і говорити Боже Слово, Добру Звістку. Серце дивується і радіє щоразу, коли я бачу людей, які ставлять питання, цікавляться Біблією і Богом.

Люди приходять дуже різні: різної вікової категорії, з різним життєвим досвідом і поглядами на цей світ. Але Бог дає можливість свідчити багатьом. Є одна жінка, з якою ми час від часу спілкуємось по телефону. Хоч вона і старша від мене на 20 років, ми можемо спілкуватись з нею про те, як Бог влаштував цей світ, як Він задумав людину і про те, що їй потрібен Спаситель. Молюсь, щоб Бог спас її та давав мені мудрості та сміливості у спілкуванні з нею».

Пастор  «Церкви Христа Спасителя» м. Івано-Франківська

Олександр Ігнатенко