Враження від поїздки в Україну

В кінці січня Господь благословив двох наших братів з Вірменії побувати в Україні на черговий місіонерській конференції в місті Рівне в церкві «Община Доброго Пастиря». Вони мали гарну можливість поділитися Божими справами серед курдів-єзидів і вірмен.

«Радує, що багато людей знають, переживають і моляться про наше служіння.

Під час конференції особливий відбиток в серці залишив брат Михайло Трубчік – його смиренність і лагідність в підході до служіння. Вдячні Богу, що є такі приклади сучасної вірності Господу.

Ми ближче познайомилися з історією місії «Надія – людям», обставинами і труднощами, які були протягом усіх років служіння. Цікаво було послухати, як Господь закликав до цього служіння, як з’явилися перші місіонери, які залишали свої домывки й присвячено служили Ісусу Христу далеко від батьківщини. Було благословенне спілкування і в малих групах в місті Рівне та Здолбунові.

Незвичайною та підбадьорюючою була зустріч з дітьми. Під час рольової гри ми були язичниками, а учні недільної школи – місіонерами, які прибули благовістити нам Євангеліє. Ми ділилися з дітьми тим, у що вірять оточуючі їх люди, а вони говорили, чому це неправильно. Діти з раннього віку вчаться захищати свою віру. Потім разом молилися – особлива Божа благодать.

Також відвідали і інші дружні церкви в Західній Україні. Бачили, як Господь по-особливому торкався сердець наших братів і сестер у Христі, спонукаючи переоцінити своє життя. Наше свідчення про те, які труднощі переживає язичник, приходячи до Бога спонукало багатьох християн молитися за недосягнуті Євангелією народи в усьому світі ».

Дивовижна ситуація була в м.Івано-Франківськ. Пастор церкви домовився з однією жінкою, щоб брати поспілкувалися з її сином-наркоманом, але син не захотів. Прийшла сусідка, і брати почали ділитися Божими справами і Євангелієм з присутніми. В кінці спілкування запропонували помолитися молитвою покаяння, і жінка захотіла віддати своє життя Ісусу Христу. Після молитви вона взяла номер телефона пастора й захотіла відвідати церкву, незважаючи на те, що живе далеко від церкви. Господь завжди дає людей, які потребують відносин з Ним.

Ще одна сестра з церкви запросила братів на обід. Вона була знайома з одним єзидом, який продає фрукти і овочі в магазині, заїхали до нього познайомитися. Сподіваємося, що наступного разу буде більше часу для спілкування з ним і його сім’єю. Він з нетерпінням чекає їх в гості.

У братів було кілька днів до початку навчання в Рівненському біблійному коледжі «Слово благодаті». Вони змогли пройти обстеження у лікарів. Вдячні родині Андрія та Тані Українець, які подбали і допомогли в цьому. Одному з братів необхідне лікування, моліться за його здоров’я.

Відвідування курдських селищ

«В горах Вірменії в лютому було дуже багато снігу. Сніг так замітав дорогу, що ні проїхати, ні пройти. Снігу так багато, що дітей в селищі Ш. на недільну школу зібрати не могли. Через погодні умови також багато дітей застудилися. Одну родину ми відвідали і помолились за них. Моліться про можливість зустрічатися з дітьми в подальшому. Взимку часто погода непередбачувана, тому важко зустрічатися регулярно.

Першого березня весну в Вірменії ми зовсім не відчули, селища, в яких працюємо, завалило снігом. Вдячні Господу, що, незважаючи на негоду, змогли відвідати людей, які з радістю чекають і приймають нас в своїх оселях.

З України ми привезли портативні радіоприймачі з аудіозаписами Біблії, раділи разом з молодими людьми, які зможуть чути Слово далеко в горах, разом зі своїми стадами.

Ми дуже вдячні Господу за підтримку наших братів і сестер з бельгійської місії Audio Vie Belgique, які благословили людей в горах колонками на сонячних батареях. Люди можуть чути Євангеліє в умовах, коли немає електрики. Крім того, навіть малограмотні люди, яким важко читати, можуть слухати про Господа. Це велике благословення! »

Навесні наші служителі відновили біблійні групи з чоловіками в селищі Ш., разом курди вивчають Слово й моляться. На одній із зустрічей вивчали 2 розділ Книги пророка Єремії.

Час від часу Господь дає можливість братам разом з чоловіками курдами-єзідами ходити в лазню, де вони можуть поспілкуватися разом і помитися, тому що такої можливості вдома у багатьох горян немає.

Одного разу Господь ще раз показав, що в житті віруючих не буває випадковостей. Брат Д. їхав машиною з одного селища в інше, по дорозі підібрав одного хлопця, ну і звісно ж, почали спілкуватися. З’ясувалося, що його сім’я категорично налаштована проти будь-яких інших релігій. Брат Д. почав свідчити йому про істинного Бога, кажучи, що єзиди теж потребують Євангелії, оскільки самі собі створили так багато законів, яких виконати не можуть і страждають від цього. По дорозі Д. запропонував, цьому молодому хлопцеві віддати своє життя під панування Ісуса Христа, і той погодився. Зупинивши машину на узбіччі, помолилися. Небеса раділи спасінню ще однієї дорогоцінної душі. Після цього юнак приходив додому до Д., ставив багато запитань про єзидізм. Тепер він прагне Слова. Вдячні Господу за Його благодать. Моліться про цього хлопця, щоб віра його зростала.

Будь ласка, продовжуйте молитися про закриті для благовістя курдсько-єзидські села, щоб кілька дітей з цих сіл змогли вперше побувати в християнському дитячому таборі в червні.

«Кілька разів ми відвідали м. Ванадзор, з кількома сім’ями налагодили хороші, теплі стосунки. Під час новорічних свят одна сім’я і двоє хлопців захотіли разом з нами молитися про примирення з Богом, розуміючи свою нужду в Ньому. Тепер вони потребують підтримки й підбадьорення. Ми вдячні Господу, що можемо бути хорошим інструментом в Його руках».

У квітні, як зазвичай, брати відвідували курдсько-єзидські села. Глава одного селища сказав братам, що до них приїхали якісь туристи, говорять англійською ніхто нічого не може зрозуміти, ну і наші брати пішли з ними поспілкуватися 12 З’ясували, що це чоловік з дружиною, голландці, подорожують по світу і на своїй машині вже доїхали до Вірменії. Живуть в машині, знайомляться з культурою різних народів. Швидше за все, голландці не очікували зустріти в горах Вірменії представника язичницького курдського народу, який буде їм благовістити Євангеліє. Брати розповіли їм про свою віру в Христа, а місцеві жителі пригостили гостей з Європи національним блюдом хашламу (варене м’ясо барана). Місцеві люди заспівали для них єзидською, а мандрівники – на голландською.

Ми вдячні Господу, що Він по Своїй величезній милості продовжує Свою роботу серед курдів-єзидів.

Ніна Парванян